центр кар'єри
15 вересня 2023 року відбулась важлива подія – відкриття Центру кар’єри.
Основна мета діяльності центру – надання допомоги учням ліцею та сприяння їх індивідуальній самореалізації у побудові успішної професійної кар’єри; залучати до освітнього процесу успішних підприємців, формуючи якісне, професійне середовище для розвитку й подальшого працевлаштування наших випускників.
Ця подія відбулася завдяки тісній співпраці ліцею із міським центром зайнятості та роботодавцями, з метою покращення співпраці та формування в учнів навичок активного пошуку роботи, організації самозайнятості та планування кар’єри, підвищення рівня конкурентноспроможності молоді на ринку праці. Учні ліцею мають можливість проходження практики, працевлаштування, хороші умови праці та кар’єрний ріст на підприємствах Хустщини..
Стрічку, що відкрила символічні двері Центру, перерізали в.о. директора ліцею Іван Роман, заступник директора Хустської філії обласного центру зайнятості Володимир Гуц, та роботодавець приватного підприємства «Техно-Терм-Хуст» Хмара Роман.
В рамках відкриття Центру відбулось підписання угоди про співпрацю між Комунальним закладом «Хустським професійним ліцеєм» Закарпатської обласної ради та Хустською філією Закарпатського обласного центру зайнятості, яка сприятиме ефективній зайнятості та професійному самовизначенню молоді, популяризації робітничих професій серед молоді, підвищення їх престижу, збільшення рівня забезпечення підприємств кваліфікованими робітничими кадрами.
Центр є стартовим майданчиком для побудови успішної кар’єри випускників та надійним партнером роботодавців у формуванні якісного кадрового резерву.
Тренінговий курс “Підготовка молоді до успішної кар’єри”
ПРОФЕСІЇ
Ма́ляр (від нім. Maler) — будівельна спеціальність, фахівець, що займається фарбуванням будов, споруд, обладнання та інших предметів.
Маляр — одна з найпоширеніших професій в будівництві. Завдання маляра — надати будівлі красивого, привабливого вигляду, нанести шар фарби, що врятує будівлю від руйнування. Маляр займається фарбуванням, обклеюванням, художньою обробкою, ремонтом зовнішніх і внутрішніх поверхонь будівлі. В процесі роботи очищає поверхню від пилу, грязі, іржі, підбирає фарбу потрібного кольору і якості, наносить її тонким шаром на зовнішню поверхню, виконує художню обробку стін та підлог, розпис, декоративне лакування і золочення. Малярні обробки надають інтер’єру особливої привабливості, підкреслюють його призначення і атмосферу. За допомогою кольорової гами створюється індивідуальність приміщення. Саме маляр втілює в життя ідеї дизайнера інтер’єру.
Професія маляра в наш час досить поширена. Без цих фахівців неможливо уявити жодне будівництво, ні одну ремонтну або монтажну організацію. Працюють малярі і на промислових і виробничих підприємствах, заводах, в будівельних компаніях, ремонтно-будівельних та житлово-комунальних управліннях. Дана професія має високий рівень затребуваності на ринку праці. Рівень заробітної плати маляра — високий, багато в чому залежить від місця роботи, складності завдання, рівня професіоналізму. Маляр має перспективи кар’єрного росту до бригадира, техніка. Він має можливість організувати свою справу, займатися ремонтом житлових приміщень.
Повинен знати: властивості основних матеріалів і сумішей, що застосовуються під час виконання малярних та шпалерних робіт; основні вимоги до якості фарбування; будову механізмів для приготування та перемішування шпаклювальних сумішей; способи варіння клею; способи розкроювання шпалер; види, будову, призначення ручного інструменту та пристроїв для виконання малярних робіт та правила роботи з ними; правила дотримання вимог щодо роботи на підмостках і драбинах; правила пожежної та електричної безпеки; правила і норми праці під час виконання робіт; вимоги до якості підготовлених поверхонь.
Повинен уміти: виконувати прості роботи під час фарбування, обклеювання та ремонту поверхонь, виконувати приготування малярних сумішей для підготовчих робіт; здійснювати контроль якості підготовки поверхонь під фарбування.
Штукатур – одна з основних і почесних професій на будівництві. Саме штукатур надає будівлі привабливого вигляду, підвищує міцність споруди. Сьогодні штукатур працює різними високотехнологічними сумішами. Виконує звичайну, кольорову, декоративну штукатурку, архітектурні елементи, реставраційні роботи, які надають старим будинкам оригінальності та виразності. Впродовж навчання вивчає як виготовляти розчин з сухих готових матеріалів і сумішей; накладати розчин на поверхню, що підлягає штукатурці; вирівнювати поверхні; опоряджувати колони, балки, фасади.
Штукатур є тим будівельним фахівцем, від якості роботи якого залежить, як буде виглядати будинок після введення його в експлуатацію. Висококваліфікований штукатур за своїм рівнем майстерності наближається до художника. Результати роботи штукатура завжди на видноті, тому кажуть, що його робота є візитною карткою всіх будівельників, які споруджували будівлю.
Впродовж навчання вивчає як виготовляти розчин з сухих готових матеріалів і сумішей; накладати розчин на поверхню, що підлягає штукатурці; вирівнювати поверхні; опоряджувати колони, балки, фасади.
Люди з такою професією працюють в різних організаціях. Адже не тільки будівельні компанії містять бригади штукатурів. Такі фахівці працюють ще й у великих організаціях з великим обсягом своїх приміщень, які потрібно постійно ремонтувати і перебудовувати. Працюють як в приміщенні, так і на відкритому повітрі. Безумовно, ця професія дуже затребувана і коло потенційних клієнтів дуже широкий, адже ремонт роблять як приватні особи, так і компанії, підприємства. Причому, якщо будівництво, в основному, розпочинають в теплу пору року, то замовлення на ремонтні роботи всередині приміщень є завжди. Але тут, як і в будь-який інший професії, найголовніший чинник затребуваності — це професіоналізм та вміння самого фахівця. Так що, можна сказати сміливо — у хорошого штукатура робота буде завжди.
Повинен знати: склад та способи приготування декоративних розчинів, розчинів для штукатурки спеціального призначення та бетонів для торкретування; види та властивості сповільнювачів та прискорювачів тужавлення; властивості розчинів з хімічними домішками (хлористі розчини, розчини з додаванням поташу, хлористого кальцію) та правила користування ними; способи виконання поліпшеної штукатурки; способи промаячування поверхонь; будову розчинонасосів, цемент-гармати та форсунок до них; будову затиральних машин; вимоги до якості штукатурних робіт; способи механізованого нанесення розчинів й торкретування поверхонь.
Повинен уміти: виконувати роботи середньої складності під час обштукатурювання поверхонь та ремонту штукатурки; натягувати металеву сітку на готовий каркас; обмазувати розчином дротяну сітку; підмазувати місця прилягання наличників та плінтусів до стін; готувати розчини з готових сухих сумішей; приклеювати листи сухої штукатурки за раніше виставленими маяками; прибивати листи сухої штукатурки до дерев’яних поверхонь; обконопачувати коробки та місця прилягання великопанельних перегородок; збирати, розбирати та очищати форми для відливання плит та блоків вентиляційних коробів; відливати плити з укладанням арматури.
Професія лицювальника-плиточника відноситься до комплексу професій оздоблювальних робіт, що виконуються з метою підвищення довговічності будинків (споруд), надання їм естетичного вигляду.
Лицювальник-плиточник виконує обробку фасадів будівель керамічними та бетонними плитами, укладання кам’яних і бетонних ступенів зовнішніх сходів, встановлює тумби огороджень і парапетів з тесаного каменю, облицювання набережних і прогонових будов мостів, роботи по влаштуванню плиткових підлог і облицюванню внутрішніх поверхонь стін лазень, санітарних вузлів, ванних кімнат. Сортує керамічну плитку за видом, розміром, кольором. Готує розчини, очищає поверхні перед укладанням керамічної плитки.
Лицювальник-плиточник — одна з найцікавіших будівельних професій, специфіка якої полягає в тому, що лицювальник має справу в основному з внутрішніми поверхнями будинків.
Професія лицювальника-плиточника добре оплачується і набуває престижності. Будівельні організації України, домобудівні комбінати, ремонтні та експлуатаційні управління міст і сіл відчувають постійну потребу в фахівцях цієї професії. Вірогідність працевлаштування лицювальника-плиточника після навчання є високою.
Повинен знати: види основних матеріалів, що застосовуються для облицьовування плиткою; правила приготування розчину вручну, найменування і призначення ручного інструменту, електроінструменту, пристосувань та інвентарю; способи підготовки поверхонь під облицювання традиційними методами і з використанням сучасних технологій; способи і правила укладання рядових плиток; правила і норми з охорони праці під час виконання робіт.
Повинен уміти: виконувати найпростіші роботи під час лицювання керамічними, скляними, азбестоцементними та іншими плитками, підбирати необхідні інструменти, прилади, матеріали; сортувати плитку за розміром, кольором та ґатунком; приготувати розчини та розчинні суміші; підготувати різні види поверхонь, які підлягають облицюванню.
Монтажник гіпсокартонних конструкцій – нова і водночас сучасна професія на ринку будівельної індустрії, але жоден будівельник вже не може уявити себе без мало витратних і більш швидких технологій “сухого” будівництва. Потреба у робітниках цієї професії постійно має тенденцію до зростання.
Монтажник гіпсокартонних конструкцій – це спеціаліст по гіпсокартонних конструкціях, від якого залежить естетичний вигляд інтер’єру. Здебільшого – це стелі (євро) із різними підсвітками площинами, об’ємами, кольорами. Професія має оздоблювальну основу, яка повинна відповідати нормам і правилам монтажних конструкцій. Тобто спеціаліст повинен враховувати товщину стелі, падіння світла та взагалі повинен вміти розробити конструкцію так, щоб вона вписувалася у вже існуючий інтер’єр.
Повинен знати: основні види та властивості матеріалів і виробів, що застосовуються для улаштовування гіпсокартонних систем; класифікацію та типи гіпсокартонних і гіпсоволокнистих листів, плит та панелей; види кріпильних деталей; способи обробляння гіпсокартонних виробів, дерев’яних брусків, металевих профілів; способи розмічання місць улаштовування конструкцій гіпсокартонних систем із застосуванням контрольно-вимірювальних інструментів або пристроїв; правила демонтажу простих гіпсокартонних конструкцій; види, будову, призначення ручного, механізованого та електричного інструменту, монтажних пристроїв, правила роботи з ними; правила транспортування, пакування, складування та зберігання конструкцій та виробів із гіпсокартону; правила дотримання вимог щодо роботи на підмостках і драбинах; правила пожежної та електричної безпеки; правила і норми з охорони праці під час виконання робіт.
Повинен уміти: здійснювати обмір приміщення, провішування осей та розмічання місць розташування основних профілів та брусків під час улаштування гіпсокартонних конструкцій із застосуванням контрольно-вимірювальних інструментів або пристроїв; монтаж дерев’яних і металевих каркасів для простих гіпсокартонних перегородок, підшивних стель тощо; установлювання, підгонка та закріплення гіпсокартонних виробів; заповнювання каркасів ізоляційним матеріалом; перевіряння правильності установлювання гіпсокартонних виробів, виявляння наявності тріщин, пошкоджених місць, надриву картону, відхилень поверхні тощо; вирівнювання поверхонь шліфувальним інструментом; перевіряння конусними оправками відповідності отворів для пропускання інженерних трубопроводів, електричних або слабкострумових розведень розмірам, визначеним робочими кресленнями; шпаклювання швів, стиків та підготовка поверхні гіпсокартонних і гіпсоволокнистих плит для декоративного опорядження; розбирання конструкцій гіпсокартонних систем; здійснення дрібного ремонту гіпсокартонної обшивки поверхонь; складування гіпсокартонних виробів та їх транспортування.
Сучасне будівництво, обслуговування житлових і виробничих будівель неможливе без фахівця даної професії. Холодне і гаряче водопостачання, водовідведення, центральне опалення – всі ці комунікації та їх безперебійне функціонування залежать від професіоналізму монтажника санітарно-технічних систем і устаткування. Сантехнічні роботи – важливий етап у будівництві, адже від їх якості залежить затишок і комфортне проживання мешканців у будинку. Монтажники не тільки проводять встановлення та регулювання нового сантехнічного обладнання, а й ремонт, профілактичне обслуговування та заміну старого обладнання на сучасне. І, хоч їхня робота малопомітна для більшості людей, без неї життя і побут будуть позбавлені всіх тих благ, до яких ми звикли і до яких ставимося, як до чогось природного і постійного.
Монтажники санітарно-технічних систем і устаткування можуть працювати на будівництві, в житлово-експлуатаційних конторах, у системах підприємств теплопостачання, водопостачання та водовідведення. Сучасне будівництво, обслуговування житлових і виробничих будівель неможливо без сантехніка. Холодне і гаряче водопостачання, каналізація, центральне опалення – всі ці комунікації та їх безперебійне функціонування залежать від професіоналізму сантехніка.
Сантехнічні роботи – важливий етап у будівництві, адже від їх якості залежить затишок і комфортне проживання мешканців у будинку, цілісність підлог, внутрішніх перегородок. Сантехніки не тільки проводять монтажні та встановлювальні роботи нового сантехнічного обладнання. Величезне значення має ремонт, профілактичне обслуговування, а так само, заміна старого обладнання на нове.
Стародавній Рим не став би великим містом без своїх віадуків – водоводів, фонтанів, системи стоків, які будувалися і обслуговувалися прабатьками сучасних сантехніків. Системи труб з обпаленої глини складністю конструкцій і досконалістю інженерної думки, до цих пір викликають захоплення сучасників.
Повинен знати: види та призначення санітарно-технічних матеріалів та устаткування; сортамент труб, фітингів, фасонних частин, арматури та засобів закріплювання; призначення слюсарних інструментів; способи вимірювання діаметрів труб, фітингів та арматури.
Повинен вміти: виконувати роботи під час монтажу та випробування санітарно-технічних систем при здаванні виконаних робіт; розмічує місця прокладання трубопроводів, виконує вимірювання з натури щодо розміщення обладнання і трубопроводів; креслення чернеток і замірювальних ескізів з натури трубопроводів і за будівельними кресленнями. Проводить улаштування в будівлях і спорудах систем опалення, вентиляції, водопровідних, газових і каналізаційних мереж. Установлення водопровідних, газових і каналізаційних мереж, опалювального, газового і санітарного устаткування.
Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів – це фахівець, що виконує ремонт і технічне обслуговування автомобільного транспорту (вантажних, легкових автомобілів, автобусів), а також здійснює контроль над технічним станом автомобілів за допомогою діагностичного обладнання та приладів.
Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів повинен володіти професійними знаннями і навичками, серед яких особливої уваги заслуговують: знання в області властивостей матеріалів, різних технологій діагностики і ремонту, пристрою технічних вузлів, конструктивних особливостей автомобілів, а також навички роботи з діагностичним, ремонтним і ручним інструментом.
Отже, слюсар з ремонту колісних транспортних засобів повинен знати: будову і призначення автомобілів, що обслуговуються, технічні умови на ремонт, складання, випробування ї регулювання особливо складних та відповідальних агрегатів, причини зносу сполучених деталей і способи їх виявлення і усунення, будову і принципи роботи випробувальних стендів. Більша частина об’єктів, з якими працює фахівець, або знаходиться у напівтемряві, або недостатньо освітлена (в лежачому положенні він бачить деталі знизу вверх). Тому йому потрібні гострота зору та точність зорового розпізнавання.
Технічне обслуговування автомобілів частіше розпочинається з прослуховування роботи двигуна. Тому автослюсар повинен володіти так званим технічним слухом. Це означає, що за шумовими особливостями двигуна, агрегату, механізму, які працюють, можна вловити сторонній звук, котрий вказує на ту чи іншу несправність. Професійний слух у досвідчених слюсарів дозволяє вловити до 3% відхилень частоти обертання колінчатого валу двигуна від норми. Робота ставить підвищені вимоги до функціонального стану сенсомоторики фахівця. Він повинен вміти дозувати на дотик величину зусиль, які докладаються, наприклад, при кріпильних роботах. Розбирання механізмів, робота у незручній позі, при недостатній освітленості деталей вимагають від працівника високої точності і координації рухів. Тактильні відчуття необхідні слюсарю для демонтажу та монтажу різних деталей.
Без аналітичного мислення праця фахівця не буде повноцінною. Адже неможливо бездумно, механічно демонтувати і монтувати механізми і системи двигуна. Слюсар повинен володіти хорошим просторовим уявленням. Тільки той зможе з мінімальними витратами зусиль і часу знайти несправність, усунути її, хто у змозі уявити собі роботу деталей того чи іншого механізму в їх взаємодії. Це надзвичайно необхідно при монтажі та інших видах робіт. Основне навантаження в роботі слюсаря лягає на операції аналізу, синтезу, порівняння і висновку – аналізу стану двигуна й інших агрегатів. Необхідно зробити висновок про стан неполадок і провести порівняння з минулими випадками.
Рихтувальник кузовів – виконує слюсарну обробку і пригонку деталей автомобіля, складає і регулює вузли і механізми, з’єднує деталі і вузли пайкою та клепанням, рихтує вм’ятиникузовів автомобілів, готує їх під пофарбування.
Ремонт кузова та його елементів
Діагностування та дефектування
Знати: механічні та хімічні властивості; вплив різних факторів на механічні; візуальний контроль, лінійні вимірювання; контроль геометрії кузова вимірювальними системами спеціальних стендів; калібри, шаблони, вимірювальні пристрої; технології обробки виїмки, дверей, кришки багажника та капоту; вимірювання точними приладами: напівавтоматичні, автоматичні, нутроміри та глибиноміри; допуски кутів і конусів
Уміти: діагностувати стан кузова, лінійні вимірювання; виконувати контроль геометрії основи кузова калібрами і шаблонами та вимірювальними пристроями
Підготовка кузовів до ремонту та складання після ремонту кузовів різних типів
Знати: приймання кузовів у ремонт; розбирання кузовів; облицювальний інструмент; ручний та механізований інструмент, улаштування; видалення лакофарбового покриття та очищення кузовів від корозії; дефектоскопія кузовів; ремонт основних механізмів та обладнання кузовів; ремонт оперення кузова; ремонт днища; зняття і заміна пошкодженого скла кузова; полімери, їх властивості; природні та синтетичні полімери
Уміти: робити часткове і повне розбирання кузова; знімати лакофарбове покриття механічним і хімічним способами; виявляти дефекти на поверхнях кузова; виправляти складові одиниці кузовів легкових та вантажних автомобілів, автобусів із застосуванням олов’яно-свинцевих припоїв,мастик, паст, епоксидних шпаклівок; усувати пошкодження з механічним і/чи електродуговим або газополум’яним розкриванням замкнених просторів та подальшим зварюванням; здійснювати холодне вирівнювання елементів каркасу кузова; виконувати заміну рухомого і не рухомого скла вікон кузова; навішування та підгонка дверей за отворами автомобілів; усувати пошкодження часткової реставрації складників площею до 30% загальної площі поверхні складеного кузова перекосів кузова
Ремонт бічних елементів, відновлення деталей кузова в тому числі із застосуванням новітніх технологій
Знати: виправляння із застосуванням нагрівання та припою; марки та властивості рихтувальних паст, припоїв, пластмас їх властивості; вирізування зруйнованої частини деталі з виготовленням ремонтної вставки; способи відновлювального ремонту; відновлення зовнішніх і внутрішніх елементів кузова; особливості ремонту кузова склеюванням; правка деформованих панелей і прорізів механічним способом; правка панелей із застосуванням нагріванням; особливості рихтування вм’ятин без фарбування(PDR), полірування кузова; ремонт кузова без зварювання; загальні поняття контролю, стенди для контрольних випробувань кузова; технічні вимоги до кузова по якості зварних, правильних і рихтувальних робіт.
Уміти: рихтувати вм’ятини кузова без фарбування(PDR); виконувати усунення вм’ятин індукційним нагрівом, та способом магнітно-імпульсного рихтування; здійснювати рихтування дверей автомобіля з розбиранням на детелі; усувати пошкодження часткової реставрації складників площею до 30% загальної площі поверхні складеного кузова перекосів кузова.
Професія «Газозварник» престижна і має високу затребуваність на ринку праці, як в державному секторі економіки, так і в приватному секторі.
Завдання та обов’язки. Виконує газове зварювання середньої складності вузлів, деталей та трубопроводів з вуглецевої та конструкційної сталі та простих деталей з кольорових металів та сплавів в усіх просторових положеннях зварного шва, крім стельових. Усуває раковини та тріщини в деталях та вузлах середньої складності наплавленням. Наплавляє твердими сплавами прості деталі. Виконує попереднє та супутнє підігрівання під час зварювання деталей з додержанням заданого режиму.
Повинен знати: будову газозварювальної апаратури, яку обслуговує; будову зварних швів та способи їх випробування; основні властивості металів, які зварює; правила підготовки деталей та вузлів під зварювання та наплавлення; правила вибору режиму нагрівання металу залежно від його марки, товщини; причини виникнення внутрішніх напруг та деформацій в виробах, які зварює, та заходи їх запобігання; основні технологічні прийоми зварювання та наплавлення деталей зі сталі, кольорових металів та чавуну.
Повинен вміти: Виконання зварювання складних деталей, конструкцій та трубопроводів в усіх просторових положеннях. Усунення раковин та тріщин наплавленням в оброблених деталях та вузлах. Виконання зварювання швів у деталях середньої складності з кольорових металів та їх сплав в усіх просторових положеннях зварного шва та їх випробування. Розділка дефектів та підготовка кромок виробів до зварювання. Наплавляння поверхні деталей складної конфігурації. Наплавляння тріщини у чавунних та алюмінієвих відливках. Підготовлення деталей та вузлів до наплавки. Підготовлення поверхні для виконання наплавлення твердими сплавами з застосуванням керамічних флюсів. Виконання наплавляння деталей та вузлів середньої складності твердими сплавами із застосуванням керамічних флюсів в захисному газі.
Електрогазозварник з’єднує (зварює) елементи металоконструкцій, трубопроводи, деталі машин і механізмів за допомогою зварювального апарату. Збирає заготовки (вузли) конструкцій, здійснює їхнє транспортування в межах робочого місця, налагоджує зварювальне устаткування, встановлює необхідний режим зварки, здійснює зоровий контроль швів. Запобігає виникненню напруги і деформацій у виробі.
Основним знаряддям роботи електрозварника ручної зварки є електрод. Для зварювання тонкого металу, кольорових металів, їхніх сплавів і чавуну використовується газовий пальник, в якому відбувається змішування горючого газу з киснем і утворення полум’я. Газозварник, окрім зварювання, виконує роботи з нарізання деталей різної довжини і за різними контурами, здійснює наплавлення, паяння і підігрівання металу.
Електрогазозварник повинен уміти тривалий час сконцентровувати увагу, володіти хорошою зорово-моторною координацією, розвиненою просторовою уявою і технічним мисленням, бути акуратним і урівноваженим; раціонально і ефективно організовувати працю на робочому місці; додержуватися норм технологічного процесу; не допускати браку в роботі; знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці й навколишнього середовища, додержуватись норм, методів і прийомів безпечного ведення робіт; використовувати в разі необхідності засоби попередження і усунення природних і непередбачених негативних явищ (пожеж, аварій, повень, тощо);
Повинен знати: основи знань про будову і принцип дії:електрозварювального обладнання: зварювальні трансформатори; зварювальні випрямлячі; баластні реостати; зварювальні агрегати; перетворювачі; основи знань про будову і принцип дії газозварювальної апаратури і газорізальної апаратури: пальники (інжекторні; безінжекторні, для роботи на газах-замінниках); різаки (інжекторні, безінжекторні для роботи на рідинному пальному); ацетиленові генератори; запобіжні затвори (водяні; сухі); газові балони та вентилі до них; редуктори; трубопроводи і рукави; зварювальних напівавтоматів: для механізованого зварювання в активних газах і під шаром флюсу; зварювальних автоматів: для зварювання під шаром флюсу і середовищі активних газів; газової апаратури; види, способи і основні прийоми підготовки кромок; виробів для зварювання, вимоги до прихваток; типи зварних з’єднань і швів, види типи розбирань та позначення зварних швів на кресленні; правила вибору режимів дугового і газового зварювання та кисневого різання; основні властивості і вимоги до електродів, зварюваного металу і сплавів, газів (кисень, ацетилен, гази-замінники, вуглекислий газ) і горючих рідин (газ, бензин), які застосовує під час зварювання; залишковий тиск газу в балонах, який допускається; правила забезпечення захисту шва під час зварювання в захисному газі і під шаром флюсу; призначення і марки флюсів, які застосовуються під час зварювання.