електрогазозварник
В минулі часи вироби з металу були на з’єднаннях або монолітні. Сьогодні існує кілька способів з’єднати металеві деталі настільки жорстко, що вони стануть одним цілим. До таких способів відносяться газове і електричне зварювання. Людина, яка володіє обома цими прийомами, називається електрогазозварник. Це свого роду магія: з`єднати два шматки металу воєдино. Така спеціальність дуже корисна в будівництві та промисловості.
Історія професії: Люди здавна володіли способом ковальського зварювання, але він був не настільки надійний, як електродугова чи газова зварка. Електричне зварювання було відкрито на Україні в середині XIX століття. Тоді ж з’явилися і перші електрозварники, які працювали під наглядом самих винахідників і дослідників цього нововведення в науці. А вже у XX столітті у Франції був винайдений спосіб з’єднання розпечених крайок металевих виробів, нагрітих палаючим ацетиленом в середовищі кисню. З того часу ці типи зварок були вдосконалені і величезний внесок у дослідження даних технологій внесли вчені Радянського Союзу. Нинішні зварювальники працюють в захисному шоломі і спецодязі, а їхні попередники для такої роботи застосовували захисні екрани з битого скла.
Соціальна значущість професії в суспільстві: Варто тільки подивитися, скільки навколо нас зварених з металу виробів, щоб зрозуміти, яке значення мають ці професіонали для суспільства. Металоконструкції зварюються найчастіше саме електродугово. або газовою зваркою. Це одна з найбільш шанованих технічних спеціальностей. Якщо вилучити їх роботу з тих місць, де вона зараз знаходиться, то наш світ розпався б по швах.
Масовість і унікальність професії: Люди з цією професією працюють на будівництві, в комунальних підприємствах, у промисловості і навіть на флоті. Електрогазозварник не повинен бути схильним до алергічних захворювань, мати міцну руку, щоб рівно тримати пальник або електрод, бути уважним і ніколи не вживати алкоголь. Такий фахівець повинен знати фізичні і хімічні основи процесу, щоб не робити помилок.
Ризики професії: Електрогазозварник ризикує отримати серйозні травми, оскільки працює з розпеченими поверхнями, високою напругою або з балонами газу під високим тиском. Зрозуміло, і самі зварювані конструкції можуть бути важкими, погано закріпленими, що цілком може призвести до падіння з висоти або до інших нещасних випадків. Але зварювальник в солідній організації дуже добре заробляє і має можливість завжди заробити в побуті.
Лицювальник-плиточник
Сьогодні завдяки бурхливому розвитку будівельних технологій з’явилася велика кількість нових сучасних матеріалів для будівництва й оздоблення приміщень. Український ринок наповнили закордонні матеріали, технології та обладнання. Разом з тим багато знайомих і звичних матеріалів проявили нові якості, що розширило сферу їх застосування.
Історія професії: Професія лицювальника – плиточника має давню історію.У стародавньому Єгипті збереглися справжні шедеври будівництва пірамід, серед яких найкраще збереглася піраміда фараона Хеопса, що була збудована близько 2600 років до нашої ери. За літописом, піраміду увінчала висічена з червоного граніту верхівка, яка не збереглася. Збереглися лише частково лицювальні плитки з білого вапняку.
Але впродовж віків і більш за все, під впливом науково -технічного прогресу професія «лицювальника – плиточника» зазнала багато змін. З’явилися нові машини і механізми, впроваджуються все більш прогресивні оздоблювальні матеріали, сучасні розчини для скріплювання плиток, розроблених на основі нових технологій. Професія має високе суспільно-економічне значення, розповсюджена як в містах, так і сільській місцевості.
Соціальна значущість професії в суспільстві: Лицювальник-плиточник облицьовує плиткою стіни будинків, опори мостів тощо, а також внутрішні приміщення. Для цього готує розчини, очищає поверхні, ріже плитку за розмірами. Може виконувати укладання килимової кераміки. Ремонтує облицювальні поверхні.
Професія лицювальник-плиточник в наш час стала найпопулярнішою серед усіх будівельних професій. Робітники-плиточники завжди затребувані як в державних будівельних компаніях, так і в приватних. Важливо і те, що, набувши цю професію, ви завжди зможете власними силами переобладнати свій будинок на свій розсуд і на свій смак.
Масовість і унікальність професії: Основна робота плиточника – облицювання плиткою стін та підлоги будинків і т.п. Кваліфікований лицювальник-плиточник повинен знати види матеріалів, використовуваних при облицюванні, способи розмітки і розбивки горизонтальних, вертикальних і криволінійних поверхонь, способи установлення та кріплення фасонних і прямих плиток, правила ремонту і заміни плиткового покриття. Представники цієї професії повинні мати хороший лінійний окомір, точну зорово-рухову координацію (на рівні рухів рук).
Ризики професії: Професія лицювальник-плиточник не рекомендується людям, що страждають захворюваннями органів дихання (схильність до простудних захворювань, хронічна пневмонія), опорно-рухового апарату (хронічний ревматизм і захворювання, що обмежують рухливість рук), серцево-судинної (серцева недостатність, вади серця) та нервової (непритомність) систем, а також порушеннями вестибулярного апарату.
маляр
Напевно, більшість з нас хоч раз щось фарбували будь-то заміський будинок, або паркан, або ж двері або вікна у квартирі. Той, хто займається цим майже кожен день і заробляє цим на життя, називається маляр. Така людина теж художник, тільки в нього замість полотна служать будівлі, машини та інші об’єкти. Не кожен, хто взяв у руки пензлик і банку фарби, зуміє перефарбувати поверхню як справжній професіонал. Цьому ремеслу також потрібно вчитися.
Історія професії: Невідомо коли з’явився на Землі перший маляр. Технологія виготовлення фарб з вохри і тваринного жиру відома людям як мінімум 20 тисяч років. Приблизно тоді ж з’явилися перші пофарбовані предмети, що свідчить про знайомство людини з малярським ремеслом. Безліч таких виробів дісталися вченим у спадок від цивілізацій шумерів, єгиптян, китайців, ольмеків та інших. У руїнах будівель на початку мінойської цивілізації в Греції були виявлені пофарбовані елементи стін. Але згадки про малярів, як про професію, яка відокремилась від інших будівельників і від художників, відносяться до середини XIX століття, так як до цього часу готові фарби не випускалися. Це ускладнювало їх використання на виробництві, тому що потрібно було самим діставати і змішувати інгредієнти.
Соціальна значущість професії в суспільстві: Маляр вдихає життя в сірі споруди і предмети, надає їм естетичний вигляд. Уявіть собі, що будівлі будуть просто поштукатурені, дерев’яні поручні і парти залишаться в коричневих і чорних плямах від брудних рук, а кораблі так і будуть плавати іржавими. Фарба не просто прикрашає поверхню, вона ще захищає її від корозії і руйнування. Зрозуміло, що без фарбування поверхонь трубопроводи, автомобілі та металеві дахи за кілька років приходили б в непридатність.
Масовість і унікальність професії: Будь-які внутрішні та фасадні роботи на будівельному майданчику не обходяться без малярів. Люди такої професії часто працюють в будівельних і монтажних організаціях, а також на промислових підприємствах. Найважливішою вимогою до людей які здобувають професію є стійкість до алергічних захворювань, оскільки розчинник, що входить до складу фарб, являє собою шкідливу органічну речовину, що призводить до сильного погіршення стану здоров’я людей з такими недугами. Маляр повинен також бути акуратним і, бажано, не боятися висоти, адже стіни та дахи багатоповерхових будинків теж потрібно фарбувати.
Ризики професії: Перевагою такої професії є її інтернаціональність. Адже маляр потрібен у будь-якій країні – будівлі фарбують скрізь. І немає якихось складних відмінностей у роботі, наприклад, румунських і бразильських малярів. Цьому ремеслу нескладно навчитися. Істотним недоліком такої роботи потрібно вважати все той же розчинник, який може за кілька років вплинути на дихальний апарат людини.
